Вірш Любомира Б. 2009 р.: “НЕНАЧЕ КРІПАК… ГЕЙ-СЕЛЯНИН…“

2009 рік – рік депресії поета Любомира Богоявленського. З усіх сторін на нього нападають, атакують, б’ють (побили на грунті гомофобії навіть в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя), принижують, і на літературних форумах, навіть самі «багаті» гії напали на Любомира, що він «не красиво» пише «суржиком» як «Гей-селянин» і т.д. Київські Гей-організації (наприклад, тогочасний Київський Гей-Альянс, а перед ним і «Тестостерон») робили ВСЕ від них залежне, щоб ввігнати Любомира в тяжку депресію і намагалися довести до «самогубства»… У 2009 році здавалося, що весь світ ополчився проти Любомира і він з останніх сил тримався, та схуднув від депресії до такого стану, що в нього знову «ребра світилися» і на 180 зросту, він важив 50 кг… Після нової порції чорної гидоти, що Любомир «не поет», пише «суржиком» та ще й в літературному стилі, «як Шевченко писав», «що не є актуальним для 2009-го року» і т.д. (навіть «поети» з НДУ Гоголя це йому сказали) і т.д. і т.п. У Любомира вперше здали нерви, він видалив св