«Це один із перших моїх віршів 2005-го року на тему трагічного буття Гея у гомофобних умовах пострадянських країн. Коли я ходив в одинадцятий клас, то прочитав у газеті, що двоє хлопців-геїв, які кохали один одного, вчинили самогубство із-за гомофобії багатих батьків, котрі вирішили раз і назавжди розлучити люблячі серця… Це горе глибоко вразило мою Душу… І я написав вірша «Балада про Геїв»…» Любомир Богоявленський
У 2013 році Любомир Богоявленський модифікував цей вірш і добавив до нього ще декілька куплетів. Вашій увазі пропонується модифікована версія 2013-го року.
БАЛАДА ПРО ГЕЇВ
Світило сонце і палило,
Від горя вітер заревів!..
На кладовищі дві могили
Стояли мовчки, без хрестів…
Лиш тільки привиди блукали…
Не мали спокою в журбі…
У церкві їх не поминали,
Не відспівали їх попи…
Жили два хлопці. Що сказати?
Вродливі, гарні, неземні!
Один чорнявий – карі очі.
Другий білявий – очі голубі.
Навчались в школі, танцювали!
Гасали з друзями в фу