Нѣ жданкуйтѣ, чє степь нарадіть

Нѣ жданкуйтѣ. Нѣ жданкуйтѣ, чо степь нарадіть, нѣ бѷваїть бѣз семѣні гілкі, нѣ шуміть, у застихшай груді, пат хрѣстом, у замстілай магілкі! *** Толькі чічірь шуміть ву рѣкі, тама, игде бѷтнавалісь мастіста, у зъдамнелих лѣтах, къзакѝ, у той руди атчямах кабизістъх! *** А, тапері гутаріть.чачмек, чо пасєть бришинят пъ байракам, вона, тути есь,, гірший чілек, ѝ нѣ будіть вугла тут къзакам! *** Каби толькѣ пазирчіть. дѣдам, каг бѷтнують наноні астальци, чо руди їх нѣма пъ рядам, дъ щѣтають наз ноні па пальсам! *** Ежлі казак ѵ сродствій змену даєть, дъ , малчьма у руестрі, перд барьім, нъплюдая нъ глузди сваєх, з ѝнародцъм в залїанавай сварі! *** То нѣхай, прамеж ѐнтай мірви, нѣ трѣвожуть дѣдовья спакою, пусь пат чічѣрам воїть кавиль, пъ над шалкаю стѣпавою! *** Ѝ нѣхай прападєть кажнъй той, чо гваздаїть куліну ѵ паклони, пръд кисиркаю зълатой, дъ шалушкѝ ѣму каг ѝкони! *** толькі, я вама видам в ѣзик, ежлі бѷть міне в міру астатьнім, буду крѐпасть в адатах- газирь, пъсѣрєд забурунавай сват