Юлія Марищук - Замаленька ковдра

“Літні настрої“ 23 травня 2012 року, УКУ, Львів Замаленька ковдра Замаленька ковдра для двох дорослих - Мерзну в ноги і сон неглибокий. Сходити б якось до тебе в гості... Лишити б тобі життєвий спокій... Мариться юністю, дурістю, казкою, Весняним сонцем й вишневим цвітом, Тонуть тривоги у ріках з ласкою, Бажання жити стелиться світом. Напоєна мріями, не озираюся: Було, що було, буде, що буде. В тихій задумі акорди здригаються - Я ніколи тебе не забуду. Тисячі знаків, мільйони символів - Бути чужими доволі просто, Грати в в мовчанки, бавитись в ідолів, Тягнути карти, кидати кості... Шукати сенсу... Навіщо? Ми ж знаєм. Скільки побачили? Кого почули? Все непотрібне лишилось незнаним, Накреслене долею ми вже відчули. Почуваюсь малою-малою дитиною - Замаленька ковдра для двох дорослих. Давай мовчки притулимось спинами Й полежимо разом. Посунься ще трошки...