Катя Качановська - сама

А я просто сама піду навіть не склавши речі лише на згадку надягну твій піджак на плечі і якщо це була лиш гра то я складаю карти бо свято вірила в любов яка того не варта Дороги розійшлись наче кораблі у морі нічого не болить та тобою наче хвора ми ніби в нікуди, летіли на червоне світло загубили наш маяк, тепер кричим в закриті вікна скільки минуло днів та в пам’яті як вчора в обіймах я твоїх - ми затуляєм штори і на світанку ти тонув у моїм волоссі це була любов, чи може нам здалося ? Та досить, я благаю відпусти Я не хочу знову вночі читати твої пʼяні листи Не будуть в унісон битись наші серця Я знаю точно, ця казка без щасливого кінця… А я просто сама піду навіть не склавши речі лише на згадку надягну твій піджак на плечі і якщо це була лиш гра то я складаю карти бо свято вірила в любов яка того не варта