Facebook
Spotify
Instagram
Небо сміється з мене,
Хмари зібрались в жмені
Злива шипить, квапить, дзвенить
Темрява мерехтить
Перетворюсь на лева химеру металеву
З Торбою журби серед грози так спокійніше йти.
Я передбачу всі ходи
Та міст не зможу перейти,
Я зазирну в твої думки
Себе не зможу там знайти,
І розірвусь на два шматки
Я так врятуюсь від ваги,
І подивившись з висоти
Я все забуду
Сонце застрягло в скелі
Я у твою оселю
Дивом дійду, вхід не знайду,
звичай такий складу
Залишусь в тілі лева
Химерою металевої
Біля стіни вхід не знайти
Не зрозуміти сни
текст Ніка Черніс