«Гори трупів. Мама впізнала тата по штанах». Криваві злочини російських окупантів червня 1941 року

«Яму заливали вапном, щоб тіла швидше розкладалися», «Батька забрали просто з роботи, він був головним бухгалтером. Треба було знищити еліту», «Татові прийшла повістка, і далі вже з ним не було зв’язку», «Були виколоті очі, відрізані вуха, носи, зняті смужки тіла». Ці страшні цитати hromadske записало з розповідей про воєнні злочини радянської окупаційної влади у червні 1941 року. Вони сильно перегукуються із сучасними свідченнями про зниклих безвісти, про катування та про братські могили на окупованих українських територіях. Знущання і масовий терор — це одвічна практика російської окупаційної політики. «Російська імперія завжди трималася на страху. І зараз вони намагаються повернути імперію, збудивши страх у народів, які намагаються завоювати. Українці, на жаль, часто не пам’ятають, що російська окупація — це завжди масові вбивства цивільного населення. Інакше, можливо, не залишалися б на територіях, які були під загрозою окупації», — каже ексголова Українського інституту