Коли Христос приходить у життя ... / вірш Мартинюк Наталі / Савчик Анна

Коли Христос приходить у життя - Приносить Він тоді з Собою зміни  ... І не таким стає вже майбуття , І не в той час схиляються коліна .... Коли Христос приходить у життя - Не все так як ми мріяли -  стається... Отримуємо з Неба відкриття , І Божий план нам незручним здається... Почувши Гавриїлові слова , Ще зовсім юна дівчина Марія, Дозволила щоб в тиху ніч Різдва, Збулися не її , а Божі мрії... Комфорт могла би вибрати вона , По своєму піти нічним містечком... Та Богу покорилася сповна , Її зустріли  ясла і овечки ... Коли Христос приходить у життя - То змінюються в напрямках дороги... Ось Йосип сам... змішались почуття ... Хіба він дбати буде про Святого ? А міг слова відкинути з Небес , Марію міг від себе відпустити... Тоді тягар незручностей би щез , І легше би було життя прожити.... Та все прийняв, як повелів Сам Бог , Бажань своїх вже майже не лишилось... І ось у Вифлиємську ніч для двох, У яслах Немовлятко народилось... Коли Христос приходить у життя- Тоді у рух приходять наші ноги, Йдуть пастухи побачити Дитя , І мудреці вже рушили в дорогу... А в Небесах теж рух і метушня , Бо на планету провели Месію... Хтось це звіщає нині у  піснях , Ще чути з висоти слова  надії... Коли Христос приходить у життя - То часто перекреслюються цілі... Міняються і плани й почуття, І відчуваєш в серці біль Рахілі.... Ти йдеш туди , куди так важко йти , Уламки власних мрій порою бачиш... Не знаєш, де притулок віднайти, В переживаннях тільки гірко плачеш... Прийнявши волю Господа святу , Таку , здається нам , незрозумілу, Ми правильно поставимо мету , Обернеться у благо наболіле... І зрозумієш річ одну тоді , Що краще подих Бога біля себе , Дорожчий хлів ніж замки золоті , Ніж цілі всі досягнуті без Неба... Переживеш ти благодать Різдва , Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму , Коли промовиш Господу слова “Мені по Слову буде хай Твоєму “...