Keçke qalğan türküler 9. İbraim çoban Ali qızı Gulistan

Після депортації 1944 року, міста і села Криму залишилися без своїх господарів, без своїх дітей . Замовкли дитячі голоси, замовкли пісні, Крим занурився в тишу. Дерева і трави, джерела і морські хвилі позбулися пісень, пісень своїх споконвічних господарів. І ось, через багато літ, гори та поля, ліс і море, чують пісні своїх дітей. Запiзнiли пiснi.