Телебачення радянської України та його свідома маргіналізація

Українське телебачення мало бути максимально нецікавим. Саме так розвивалась ситуація в радянський час. Цікавий розважальний контент мав бути виключно на центральному московському телебаченні. І звісно, що російською мовою. Питання свідомої примітивізації українського телебачення розглядав київський журналіст Валерій Марченко у своїй праці 1972 р. «Київські діалоги». І саме вона лягла в обвинувачення Валерія Марченка у злочині проти радянської влади. Він був засуджений і помер в тюрмі. Стаття написана у вигляді діалогу Валерія із русифікованим киянином Аліком. Валерій розказує, що після того як українському телебаченню дали статус республіканського, то там майже повністю зник розважальний контент, а його відсутність «компенсували» нікому не цікавими передачами про ріст надоїв молока. Алік каже, що це проблема кадрів. Мовляв, нема в Україні хороших спеціалістів. Валерій доводить, що українське ТБ свідомо роблять неякісним. Він питає Аліка, я перефразую, щоб скоротити: Чи ти вважаєш наших керівників д