Гомін, гомін, гомін по діброві - Козак Мамай

Українська пісня XVII століття Автор: невідомий Виконання: Тарас Компаніченко Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Гей, туман поле, поле покриває, Мати сина проганяє. - Іди, синку, іди пріч од мене, Нехай тебе орда візьме! - Гей, мене, мамо, мене орда знає, В чистім полі обминає. - Іди, сину, іди пріч од мене, Нехай тебе турчин візьме! -Гей, мене, мамо, мене турчин знає, Сріблом, златом наділяє. - Іди, синку, іди пріч од мене, Нехай тебе ляхи візьмуть! - Гей, мене, мамо, мене й ляхи знають, Пивом, медом напувають. - Іди, синку, іди пріч од мене, Нехай тебе москаль візьме! - Гей, мене, мамо, мене москаль знає, Жить під себе підбиває. - Вернись, вернись, сину, додомоньку, Змию тобі голівоньку! - Гей, мені, мамо, мені змиють дощі, А розчешуть густі терна. - Гей, мені, мамо, мені змиють дощі, А розвіють буйні вітри. Підтримати автора каналу за вже зроблені і майбутні роботи: гривнею -