Засвистали козаченьки (епічний варіант)

Засвистали козаченьки Слова: поетеса і співачка середини XVII ст. Маруся Чурай Музика: Микола Лисенко Один з варіантів пісні Засвистали козаченьки В похід з полуночі. Заплакала дівчинонька Свої ясні очі. – Не плач, не плач, дівчинонько, Не плач, не журися, За своєго миленького Богу помолися! Стоїть місяць над горою, Да сонця немає, Мати сина в дороженьку З слізьми проводжає: – Прощай, прощай, мій синочку, Та й не забавляйся, Через штири неділеньки Додому вертайся. – Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Да вже мій кінь вороненький В воротях спіткнувся. Ой бог знає, коли я вернуся, Коли я вернуся, в якую годину, Прийми ж мою дівчиноньку За рідну дитину. Прийми ж її, матусенько, Все у божій волі, бо хто ж знає, Чи жив вернусь, Чи ляжу на полі. – Ой рада б я дівчиноньку За рідну прийняти, Та все не так вона буде Мене шанувати. Ой не плачте, не журіться, В т
Back to Top