Раїса Кириченко - Доля козака

Їхав козак степом по-під хутірцем, Зустрів дівчиноньку – вербове гільце. Дівчинонько люба, гарна, як весна, Дай же мені руку, стань мені жона! Не піду, козаче, навіть і не клич, Бо твій батько - вітер, мати - темна ніч, Рідний брат це коник, що іде услід, А сестриця бурка - от і весь твій рід! Приспів: Вибиває в полі вітер гопака, Ой, не легка доля, доля козака! Вибиває в полі вітер гопака, Ой, не легка доля, доля козака! Не піду, козаче, ти і не проси, Щоб не змарнувати ніжної краси, Бо життя з тобою згіркне, як полин, Адже твоя хата - у степу курій! Приспів. В козака багатство - люлька та кесет, А ще - гостра шабля та отой узел, Милий мій козаче – весняний розмай | Зичу тобі щастя - з Богом прощавай! | (2) Приспів. Вибиває в полі вітер гопака, Хай буде щаслива доля козака! Вибиває в полі вітер гопака, Хай буде щаслива доля козака!