Фастів протягом усієї своєї історії був західним форпостом, містом-супутником Києва. У стародавні часи саме територією нинішньої Фастівщини проходили кордони Київської землі. А ще раніше - тут межували території двох великих східнослов’янських племен - князівств древлян і полян.
Разом з тим, Фастів має свою самобутню, неповторну історію. Вперше місто згадується в літописі під 1390 роком. Тоді в грамоті литовського князя Володимира Ольгердовича стверджувалось право на володіння Фастовом роду князів Рожановських. Проте, є більш ранні літописні свідчення, за якими назва поселення могла виникнути за часів київських князів Олега та Ігоря, коли будувалась київська держава й Олег “почав города ставити“.
З приводу походження назви є декілька версій. Найбільш проста з них – місто нарекли за назвою річки Фоса. Найбільш популярна – Фастів отримав назву завдяки військовим відзнакам кочівників – хвостам, які залишились біля міста після битви між „степовиками” та київським військом.
Деяки