Лист з Костянтинівки/Письмо из Константиновки

Лист з Костянтинівки UKR Якщо, дізнавшись про далеке горе, Ти запитаєш, синку, лише те, Чи загасили хвилю непокори, А доля вбитих чи калік тобі пусте. Якщо померлу дівчинку не шкода, Бо та ходила не по тій землі, Чи вийшла з «неприємного» народу, А ти сидиш під дахом, у теплі І пишеш друзям: «Добре, так і треба, Таких дітей розчавлять всіх нехай, Таким не треба жить під нашим небом». Тоді…тоді, мій друже, пам’ятай: Вважать себе ти можеш ким завгодно – Чи патріотом, чи-то навпаки, Чи суперменом, твердим і