Празднословие это не многословие - митрополит Феодосій #упц #упц_це_ми

#упц #упц_це_ми #піст #великийпіст #покаяння #молитва Молитва Єфрема Сиріна – покаяна молитва, складена в IV ст. преподобним Єфремом Сиріним (сирійцем), що супроводжується знемними поклонами, яка читається за седмичними богослужіннями Великого посту, а за статутом має читатися також і при здійсненні служби з «Алілуія» у седмічні дні малих постів. Див. Типікон, гол. 9. Господи и Владыко живота моего, дух празности, униния, любоначалия, празднословия не даждь ми. (земний поклон) Дух же целомудрия, смиреномудрия, терпения и любве даруй ми, рабу Твоему. (земний поклон) Ей, Господи, Царю, даруй ми зрети моя прегрешений и не осуждати брата моего, яко благословен еси во веки веков. Амінь. (земний поклон) Боже, очисти мя, грешного. (12 раз, с поясним поклоном) Молитва читається повністю з одним земним поклоном вкінці. Переклад українською: Господи і Владико життя мого! Духа ледарства, недбальства, властолюб’я і пустослів‘я віджени від мене. Духа ж ціломудреності і смиренномудреності, терпеливості й любові, даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, царю! дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь. У Великому посту ця молитва читається у храмі на часах у середу та п’ятницю Сирного тижня і на всю Святу Чотиридесятницю, крім суботи та неділі; також у перші три дні Страсного тижня. У ці дні її потрібно включити у домашнє молитовне правило. По суботах та неділях ця молитва не читається У Велику середу наприкінці літургії на «Буді ім’я Господнє…» молитва преп. Єфрема Сіріна читається востаннє. Починаються особливі богослужіння Страсного тижня. Чому ця молитва читається під час богослужіння у дні Великого посту? Авторство молитви належить великому християнському подвижнику, святому преподобному Єфрему Сиріну. Свого часу Єфрем був покликаний до служіння Богові особливим втручанням згори — надприродним одкровенням. До цього він вів досить легковажне, в моральному відношенні, вільне життя. Якось його посадили в в’язницю за хибним обвинуваченням у співучасті в крадіжці худоби, яку, насправді, розкрали дикі вовки. Тут його відвідав якийсь таємничий чоловік, який засвідчив, що хоча зараз він, Єфрем, утримується в камері незаслужено, проте найвища справедливість у цьому все таки є. Чоловік порадив йому замислитись і освіжити пам’ять, після чого в’язень – Єфрем, наслідуючи пораду, згадав, як одного разу, він, заради безшабашної забави та юнацької витівки, випустив із загону корову, що належала біднякові. В результаті корову наздогнав хижий звір, через що і без того важке, скорботне життя бідняка наповнилося додатковими труднощами та стражданнями. Тоді винуватець був не покараний. Потім Єфремові було обіцяно тим самим чоловіком, що справедливість щодо тієї справи, за якою він звинувачений, переможе, що й сталося. Справжнього злочинця було виявлено та покарано (ним виявився пастух, який не встежив за стадом), а Єфрем був відпущений на волю. Після цього випадку він став інакше дивитись і на своє особисте життя, і на Божественний Промисел, а потім, відрікшись від суєти світу, звернувся до подвижництва. Тема глибокого покаяння і вдячності Богові за всі Його милості переживалося у серці святого все його подальше життя. Особливий смиренний, покаяний настрій, характерний для істинного послідовника Христового, виражений ним і в молитві, відомій під його ім’ям. Ця молитва хоч і коротко, але разом з тим глибоко і виразно відображає одне з найважливіших прохань, з якими віруючі, які усвідомлюють свою духовну бідність, прагнуть подолати пристрасті і пороки, необхідно звертатися до свого Господа, Подавача життя і всіляких благ (Як.1 :17). У дні посту її доречно читати тому, що в цей період християнин повинен докладати особливих зусиль для перетворення свого життя. Але це можна досягти лише за сприяння Божого (Ін.15:5). Тому ми молимо Його про прощення, просимо допомоги в тих, зокрема, проханнях, які окреслені текстом молитви святого Єфрема.