РИДАЄ БОГ... — Петро Мага (вірші із окопу...)

Дорогий Петро Мага! Дорогий козаче! Твій рифмований крик душі по безвинно загиблих людях, неможливо читати і слухати без сліз. Неймовірно пронизливо! Сердечно вдячний за влучність висказаного, за наше спільне переживання. Переконаний, твій твір обов’язково потрібно внести до підручників шкільної програми, щоб діти і онуки знали і одвічно пам’ятали про війну XXI століття. P.S. Росіяни пам’ятайте! Цього Україна вам ніколи не вибачить! Принаймні в сьогоднішніх поколіннях. Ви – прокляті! Наше майбутнє без вас! Віктор Ющенко (Президент України 2005–2010) РИДАЄ БОГ... (за Бучу, Ірпінь, Краматорськ і розстріляного Шевченка...) Схилилися знамена і вітрила, Розгубленість в обличчях і серцях, І вся планета ніби заніміла І пробує повірити в цей жах. Ридає Бог на вічному престолі, Не бачили давно на небесах Прострелені потилиці і долі, І свастики на зламаних тілах. Хоча, напевно, долітав до неба Старечий стогін і дитячий плач, Дівочий божевільний крик «Не треба!» І регіт орків із смердючих пащ... Маленька Буча стала, як безодня, Згорів під танком тихий світлий рай... Гуляй, Іван, нам можна все сьогодні, Хабаровськ і Іваново, гуляй! Столітні сосни хмарами накрило, Та поливав свинець замість води, І полягали люди у могилу, І вкрилися землею назавжди. Летять у далечінь небесні сотні, Вже без турбот, без болю і без крил, Над ямою тремтить дідусь самотній, Шукає рідних серед сотень тіл. За краще місце б’ються репортери, І роблять фото в різних кольорах, Всі видання, всі світові етери На рейтинги помножать чорний жах... Барвиста земле, чом ти замовчала? Чом над світами тиша аж дзвенить? Ми ж говорили... ні, ми всі кричали, А ви не чули. Жріть, панове, жріть! Заклейте писок стрічкою із газу, Готуйтесь до наступної зими І слухайте, як рашенська зараза Вам завтра скаже: «Це були не ми... ...Ми атакуєм виключно любов’ю, Хіба ми брали участь у війні? Ми сіяли добро у Придністров’ї, У Грузії, в Донбасі і Чечні.» Це вже було. І з нами, і не з нами. І це, на жаль, триває сотні літ... Для всього світу Буча — це екзамен: Чи має право жити білий світ?!! Якщо у ньому здохла справедливість, Якщо свободу продають, як крам, Хай буде він, як з постера, красивим, Навіщо світ такий потрібен нам?!! А виродків ми точно відшукаєм, Ґвалтівників, убивць і паліїв, В Іванові, в Хабаровському краї, Як треба, то дістанем з-під землі. Щоб згинув рід ваш сатанинський, сучий, Щоб, як один, вожді перевелись, Лише тоді всміхнеться наша Буча, І спробує зажити, як колись... @ Петро МАГА, актор, поет-пісняр, один із телеведучих програми «Шустер LIVE»