ВИА Кобза - Люби мене (1978)

Де ти, любов моя, де сподівання? Глянь, як голубиться з обрієм синь, Вже завеснилася цвітом кохання Квітка “Люби мене, не покинь“ В коханні серця не половинь, Одне життя, життя одне. Люби мене, не покинь, Люби мене, люби мене... Може, втомилось ти, щастя жадане, З вирію лебедем прилебеди, Хай на шляху твоїм зіркою стане Квітка “Люби мене, не покинь“. Шлях свій засіємо житечком житнім, А, як десь виросте зілля-полин, Я перев’ю твою доленьку цвітом Цвітом “Люби мене, не покинь“.