альбом“Виноград“дует НЛО пісня - Ой Марічка чечері

Музикант. (НЛО - сьома частина)... і під інструменталку “Ес тудей“ ошарашених та приголомшених гостей відправили за перший стіл. Люди вийшли після першого столу, а по традиції перший стіл був добрих півтори години - і з перших звуків нашої музики начебто ошаліли в танцювальному угарі де тепер вже не треба було пояснювати та впевнювати хто ми такі - всі це чітко бачили та гарно чули, для нас це був зірковий час а проще кажучи справжній фурор якого в першу чергу не очикували ми самі. Ми дуже хвилювалися за репертуар якого було явно мало, то е він складався по пам’яті приблизно всього із шестидесяти композицій в пропорції : 20 народних(польки, вальси, краков’як, гопак, гречаники як в співі так і в інструменталках) і приблизно до 40 пісень сучасного на той час популярного молодіжного репертуара(повільні та швидкі композиції мішані з дворовим шансоном тіпа “Морячки“). Оце було наше головне хвилювання і як опинилося майже зайве.... всі пісні яки виконувалися - на прохання гостей повторювалися по два, три а то і чотири рази....ми отримали від гостей парнуса більше ніж суму яку заплатили нам нанявшиї нас господарі - хоч вони відразу не поскупилися як і обіцяв батько.... тай ще і доплатили бо грали до останьої миті перед виїздом для виправажаючих призивника в Білоцерківский війскомат. Буквально з перших пісень після першого столу нас весь час перепитували : хто ми?, звідки ми? і як ми називаемось? ..... За головними проблемами яки нас хвилювали і турбували перед першою не очикуваною грою нам в голову майже не лізло якось себе назвати, але ця наполегливость від гостей та присутніх с кожною піснею сопроводжувалася не тільки аплодісментами і задоволеними криками та заявками повторить пісню але і проханням об’явити - так хто ми і звідки???. Ми с кумом Петром були в шоці та розгублені від не очикуваемого фурора, знали що звучим клево та солідно виглядемо але що так круто получиться просто майже мріяти не могли, до речи....де кілька раз “місцеві розвідники“ заходили питали і дивилися де ми ховаемо магнітофон який якоби крутимо. Була у нас пісня Анатолія Матвіенка “Що то було мабудь НЛО.....“ - і ні чого в голову не приходило....Петя мені говоре, давай назвемося “НЛО“ і під цю пісню зробимо об’яву та закриемо цю лавку з розпитуваніями, так і зробили після другого столу оголосили об’яву що мол “....Проводи обслуговуе музичний дует міста Біла Церква, Будинку культури Домо Будівельного Комбінату - “НЛО“, чим гостей та присутніх здивували - всі чомусь рахували що ми з Києва бо в Більці такого колектива на той час до цього вечора не знали і не чули. Ще ось чим запам’яталася та далека початкова для нас в музиці подія - де кількома епізодами : знайшовся гість який як приз виставив 100 рублів тому танцюристу хто в “польці“ перетанцюе всіх з умовою : танцювати повинен красиво і без пари - нам для музичного супроводу дали додаткових 25 рублів - щоби грали до упаду, для цього була вибрана і лунала - “Львівська полька“ яку базово записав штатний піаніст БК - Юрій Федорчук, другий момент був ще цікавіше - нас тут же по місці під час і після провід запросили та найняли грати, дали завдатки на три місяці вперед без перерви і все в Білі Церкві і не одного заходу не опинилося тут в селі чи поруч знаходячихся селах, хоч сюда були запрошені та і з’їхалися на музику : Яблунівка, Сорокотяги, мала Сквирка, мала Вільшанка, Бакали..... ще цікавий був момент - за виконаня народної пісні (із репертуара канадських емігрантів)“Вітер віе“ - яку прийшлося заспівати разів десять ми отримали парнус від вдячного гостя - 50 рублів, а для того що би зрозуміти пропорцію нами отриманого заробітку на перших наших проводах то для порівняння тоді - середня місячна заробітна платня на заводах та фабриках в Союзі по Білій Церкві була 120 - 180 рублів, зрозуміло що для нас то були шалені але заслуговані і зароблені своїм трудом та мізками гроши. Підіб’емо інформацію яку я надав в двох останіх постах, назва дуєта - “НЛО“ була придумана спонтанно та майже випадково і спрямованість гри дуета не мала українського особистого напрямку чи забарвленя а як же так трапилося що нас знають виключно як не естрадний а народний колектив - ось про це і буде наступний частина...... далі буде