Брати мої, українці!

Чому сумуєш, Україно? Гіркії сльози чому ллєш? Терпіти злидні надоїло чи барство вже осточортіло? Чи долі кращої все ждеш? Гей, українці, брати мої Милостині ждете від панів, Тому жупани на вас бідні Як воші вас заїли злидні, А ви ж онуки славних козаків Сльозами горю не поможеш Щастя на них не припливло Сльозами ниву тільки зросиш І будяків ще більш розмножиш Не зійде ними змочене зерно Гей, українці, брати мої Милостині ждете від панів, Тому жупани на вас бідні Як воші вас заїли злидні, А ви ж онуки славних козаків Де ж подівались твої Гонти, Кармалюки, Нечаї де? Гей, Україно, підіймайся проти Тих, хто жруть ікру та шпроти, А то зжеруть вони й тебе Гей, українці, брати мої Не діждетесь волі від панів Скидайте з себе вбоге дрантя Та гніву запаліть багаття Бо ви ж онуки славних козаків Пара столить побух Шевченка Та коси добре нагострить Повстати за Вкраїну-Неньку Ту хиренну волю розбудить Та будяки всі вщент скосить Гей, українці, брати мої Не діждетесь волі від панів Скидайте з себе вбоге дрантя Та