Алхімія у масовій свідомості асоціюється насамперед із Середньовіччям – “темним“, “містичним“ і “загадковим“, – а в інтерпретаціях інтелектуалів виглядає геть по-різному, набуваючи яскравих, але подекуди несумісних один з одним образів. Від часів діяльності загадкового Фулканеллі, найвідомішого алхіміка XX століття, нас відділяє дистанція трохи менша, ніж 100 років, – за мірками алхімічної історії лише мить. Попри це, загадок і таємниць навколо нього не менше, ніж навколо середньовічних шукачів еліксиру та філософського каменя.
Тож як можлива алхімія в епоху переможного позитивізму? Хто, крім Фулканеллі, може вважатися алхіміком модерної доби, і що значить у цьому контексті “алхімік“? Як відбувається “трансмутація“ алхімії в літературні форми?
лектор - кандидат філософських наук Костянтин Родигін
лекція відбулася в літературному клубі “Пломінь“