Прокуратори України. Микола Підгорний

, Україна “Президент Радянського Союзу“ Микола Підгорний Микола Підгорний - одна з найбільш суперечливих фігур післявоєнного радянського “бомонду“. Саме він організував і очолив змову проти Хрущова. Це він висунув Леоніда Брежнєва на пост Генерального секретаря. Саме Миколу Підгорного, вперше в історії, називали Президент Радянського Союзу. Його “заслали“ керувати Україною, а він почав відстоювати її “самостійність“. Влада для нього була не самоціллю, а лише засобом для досягнення задуманого - залишитися в історії. Прокураторы Украины. Николай Подгорный Николай Подгорный - одна из самых противоречивых фигур послевоенного советского “бомонда“. Именно он организовал и возглавил заговор против Хрущева. Это он выдвинул Леонида Брежнева на пост Генерального секретаря. Именно Николая Подгорного, впервые в истории, называли Президент Советского Союза. Его “сослали“ руководить Украиной, а он начал отстаивать ее “самостійність“. Власть для него была не самоцелью, а лишь средством к достижению задуманного - остаться в истории. Микола Вікторович Підгорний (5(18) лютого 1903 — 11 січня 1983) — радянський державний і партійний діяч. Народився у Карлівці (тепер Полтавська область). З 1917 працював робітником на різних підприємствах Карлівки. В 1921-23 секретар Карлівського райкому комсомолу. В 1926 закінчив робітфак, у 1931 Київський технологічний інститут харчової промисловості. З 1930-член Комуністичної Партії України. У 1939-40 і 1944-46 — заступник міністра харчової промисловості УРСР. У 1944-46 — головний уповноважений уряду УРСР по переселенню українського населення з території Польщі до України. 3 1946 Підгорний — постійний представник Ради Міністрів УРСР при уряді СРСР. В 1950-53 — перший секретар Харківського обкому КПУ, з 1953 — другий секретар, в 1957-61 — перший секретар ЦК КПУ. В червні 1963 був висунутий М. Хрущовим на посаду секретаря ЦК КПРС. У жовтні 1964 Підгорний став одним з учасників групи вищого партійного керівництва, які підготували і провели зміщення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС (на думку деяких дослідників — відіграв вирішальну роль в усуненні М. Хрущова). З грудня 1965 Підгорний очолював Президію Верховної Ради СРСР. Підгорний займав високі партійні посади, з квітня 1960 — член президії ЦК КПРС, з квітня 1966-член Політбюро ЦК КПРС. У 1977 звільнений з посади Голови Президії у зв’язку з виходом на пенсію, виведений зі складу Політбюро ЦК КПРС. Помер і похований у Москві.