Церква, історія, освіта, наука. Де ІСТИНА, а де ПРОПАГАНДА?

Поставте собі запитання сьогодні: кому я довіряю? Багато людей роблять ставку на освіту, науку, намагаються вивчати історію, щоб розбиратися в геополітичному устрої світу. Хтось відвідує церкву у пошуках істини та сенсу життя. Але як розібратися в сучасному світі, коли одна церква виправдовує війну і каже, що вторгнення на територію іншої держави – це норма, а інша церква каже, що війна – це сатанізм? Відповідь дуже проста: розібратися в сучасному світі можна, тільки довіряючи Біблії і поставивши її на перше місце у своєму житті. А освіта, наука, історія і навіть церква часто стають інструментом пропаганди ідеології влади. Погляньмо на факти. Часто ми чуємо: “Як ви можете вірити Біблії? Її стільки разів переписували!” Але насправді дуже легко довести, що Біблія не переписувалася, і текст Біблії дійшов до нас без змін. На сьогоднішній день існує три основні гілки християнства: православ’я, католицизм і протестантизм, які, у свою чергу діляться на десятки тисяч деномінацій. Формат богослужіння, обряди, ритуали значно відрізняються від однієї конфесії до іншої. Але ось незаперечний факт: всі вони використовують ту саму Біблію! Як так, стільки течій, і в усіх одна Біблія? Якби Біблію переписували, то в цих церквах були б свої біблії. Це якраз і доводить, що кожна з 66 книг Біблії збереглася в точності. Але… змінилися церкви, і це дуже важливо. Ісус Христос прийшов і створив Церкву. Він обрав учнів – Апостолів – на основі яких з’явилася перша церква, і Апостоли почали поширювати Євангеліє. Проходить близько 70 років, і з’являється книга Об’явлення, в якій Сам Бог дає послання до 7 церков того часу. Зверніть увагу, від Різдва Христового минуло близько 100 років, від початку Церкви не минуло і 70 (сімдесяти) років. І що каже Ісус. Він викриває майже кожну церкву: ви відступили від Слова Божого, ти носиш ім’я, наче ти живий, але ти мертвий і т.д. Скажіть, якщо така церква існує до тепер, який від неї толк? Якщо Ісус уже сказав 2000 років тому: Ви мертві? Далі у 300-х роках Римська імперія приймає християнство. У цей час у церкві з’являється такий авторитет, як імператор Костянтин, який з часом почав брати активну участь у діяльності церкви, засідав з найшляхетнішими людьми в церкві. З цього моменту в церквах починають з’являтися релігійні обряди, ритуали, шанування образів, різні вчення. Прийшов один цар-імператор – заборонив, інший прийшов – дозволив. Це призвело до того, що за короткий час церква стала державною, з’явилася західна церква в Римі, яка стала згодом католицькою, і східна церква в Візантії, яка стала православною. Імператор втручався в обрання служителів церкви, мав право головувати на соборах і впливати на віровчення церкви. Зверніть увагу! Світська особа, яка не мала жодного стосунку до віри та Бога, впливає на життя церкви. Хоча досі в законах сказано, що церква відокремлена від держави, і саме Бог, а не світська влада має ставити служителів, за фактом це не так сьогодні і не було так в історії. І якщо східна церква відчувала на собі дію світської влади і з часом потрапила під повний її вплив, то західна церква просто взяла владу в свої руки, брала участь у політичній боротьбі, інтригах і забороняла звичайним людям читати Слово Боже . Кожний рік, десятиліття, століття відбувалося багато подій, які намагалися накласти свій відбиток на церкву. І церква, яка дозволяла це зробити, втрачала своє Божественне призначення. Церква, яка не ухилялася від вчення Апостолів, не додавала нічого до Слова Божого і не відіймала нічого від Нього, протягом усіх часів руйнувала справи темряви і виконувала доручення Христа. Візьмемо історію Київської Русі. Довгий час православні собори будувалися на десятини князів і парафіян, і в 14-18 століттях це стало звичайним явищем. У 19-му столітті з повним входженням українських земель у склад імперії десятину скасували і церкву на матеріальне утримання взяла держава. Це зробило церкву залежною від держави. У нинішній традиційній православній церкві так і не збирають десятини. Виходить, що за 1000-у років церква змінилася, відійшовши від Слова Божого. І цих змін багато.