Сповідь Порохобота

Сповідь Порохобота. Я пам’ятаю день коли я став порохоботом То було в понеділок нє среда Рік вісімнадцятий закінчував роботу А дев’ ятнадцятий не знав що йде біда В кутку ялинка за столом родина Шампанське і горілка під олів’єху як всігда Всі ждуть коли пробамкає дванадцята година І будуть традиційні привітання від Петра Аж тут викульгує якесь мале й безглузде Щось сипло бобунить собі під ніс Воно сказало що йти у президенти буде Що аж бокал в моїй долоні тріс Я матюкнувся дуже непристойно Чомусь згадав