Артур Железняк - Світлини*

Цілий світ не врятує врода Біла лілія - як змія Ти до неба підшла по сходах Не згадавши моє ім’я Є до тебе одне питання Тільки ти, не почуєш знов Це не справжнє моє кохання Або штучна твоя любов Це з нами було До скроні дуло Я бачив як вогонь погас В твоїх очах, як крига, синіх Ту мить, де крила Ще були в нас Давай залишим на світлинах Було зимно спекотним літом Та чутками проміж людей Зорі сипались оксамитом У озера твоїх очей Але світ не врятує врода Біла лілія - як змія Ти до неба пішла по сходах Не з