Кобза-Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько колюче терня? Чом твої вустонька тиха молитва, А твоє слово - остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ой, тії очі, темніші ночі, Хто в них задивиться, сонця не хоче! І чом твій усміх - для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта? Ой ти, дівчино, ясная зоре... Ти мої радощі, ти ж моє горе! *** Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, - загублю душу. Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти ж моє горе!