Нова радість стала - Піккардійська терція

Нова радість стала, яка не бувала. Над вертепом звізда ясна увесь світ осіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік пеленами та й убого повився. Анголи співають, славу возвіщають. На небесах та на землі мир проповідають. Господар іграє, в гусла ударяє. Гучним співом перед миром Бога вихваляє. Пастушки з ягнятком перед тим дитятком На колінця припадають, Христа-Бога вихваляють. Тому й ми співаймо, Христа величаймо. Із Марії рожденого в покорі благаймо. – Хвала тобі, Царю, небесний Владарю. Даруй літа щасливії цьому дому й господарю. Дай нам мирно жити, Тобі угодити. І з Тобою в царстві твоїм повік віків жити. Не йому самому, з його дружиною, З маленькими діточками ще й з приятелями. Ми всі веселимся, Йому поклонимся, Щоб щасливий вік велів дати, а по смерті царстувати. (“Христа величаєм, А вас з святом поздоровляєм!“ – промовляючи).