Такі, як ти, Микола Сапсан, не вмирають

🪔 15 липня. Сьогодні ми могли б святкувати твої 52. Але, на жаль, тебе нема. Думаю собі: як прикро, що так мало днів було в твоєму житті. Але не скажу цього, бо пам’ятаю твої слова: 💬 Неважливо скільки днів у твоєму житті. Важливо - скільки в твоїх днях життя. 🌊 А життя в твоїх днях було справді через край. 🌕 Ти вмів жити, радіти, бути вдячним за все, що мав. 🌕 Ти вмів у 24 години поміщати дві доби, бо встигав дуже багато. 🌕 Ти вставав раніше, ніж сонце, щоб приносити користь собі і людям. 🌕 Працював допізна, щоб залишити величезний спадок у серцях інших, часто незнайомих людей. 💭 Твоя фраза до сих пір в моїх думках: 💬 Очень важно оставить после себя наследие в сердцах людей. Не наследить, а именно оставить наследие. ☝🏻 І це тобі теж вдалося. Адже залишив величезний спадок, який працює і зараз у серцях тисяч людей. Які досі йдуть з тобою марафон,