Вірш Костянтина Симонова, переклад Юрiя Гончаренка - Жди мене, я повернусь…

Жди мене, я повернусь, Тільки ти чекай. Пройде дощ і землетрус, І настане май. Спека випалить ріллю запорошить сніг, - знай, що я тебе люблю, жди і вір мені. Жди, коли листи здаля довго не ідуть. Жди, коли візьме земля тих, кого не ждуть. Інші забувають хай, п’ють за упокій - ти надійся і чекай, і на гріх не пий. Як я вижив в пеклі тім, не збагнути їм, просто ждати вміла ти як ніхто не вмів.