Ой, чого ж ти, мамо - Микола Янченко та Тетяна Денисюк

Ой, чого ж ти, мамо, посивіла рано? А була ж у тебе золота коса. Це тому, мій сину, що життя з полином | Бог у мою косу зачесав... | (2) Ой, чому ж ти, мамо, пісню не співаєш, Чом скрипаль для тебе вже мовчить?.. Це тому, мій сину, що нема родини, | Лиш сова самотньо закричить... | (2) Знов в віконце мами кутають тумани І не видно стежки до воріт... Вже не йдуть до хати маму привітати | Діти і онуки стільки літ... | (2) Доля нещаслива, голівоньку сиву До кого на старість прихилить?.. Відцвіла, як вишня, стала дітям лишня, | Ой, як моє серденько болить!.. | (2) Ой, чого ж ти, мамо, посивіла рано? А була ж у тебе золота коса. Це тому, мій сину, що життя з полином | Бог у мою косу зачесав... | (2)