Бандурна розмова - Лети, моя думо

Лети, моя думо, у тую хвилину, Лети же скоріш, не барись. Лети, моя думо, у тую хатину, Де слухав я пісню колись. У тій хатині жила там дівчина, А може живе, то вклонись. Скажи її слово болюче, як рана, Що я вже не той, що колись. Сумніє мій погляд і голос мій тихне, Морщини покрили чоло. Поволі в неволі сивіє мій волос, А серце, мов терен, вросло. Лети, моя думо, скажи хай не тужить, Щоб гіркії сльози не лились. Скажи хай не тужить і іншого любить, Бо я вже не той, що колись.