Людина з кіноапаратом (Kyiv 1930) Man with a Movie Camera 4k remastered |🔻Ukrainian best quality

Фільм є одним із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Британський кіноінститут (BFI) 2014 року, оприлюднив кінорейтинг, у якому фільм «Людина з кіноапаратом» визнано найвизначнішим документальним фільмом усіх часів Займає 3-тю позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Дану реставрацію фільму провів Український продакшен Val Gonskiy media в 2023р Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Задум стрічки належить брату і колезі Вертова — оператору Михайлу Кауфману, який запропонував Дзизі Вертову створити «щоденник кінооператора» (цей фільм став останнім спільним проєктом талановитого творчого тандему). Вертов пояснив, що це експериментальна робота спрямована на створення справжньої міжнародної абсолютної мови кіно на основі її повного відділення від мови театру та літератури. Наприкінці 1920-х, коли внутрішньопартійна дискусія в ВКП(б) закінчилася розгромом опозиції та встановленням гегемонії Сталіна, керівництво партії розпочало наступ на пролетарське мистецтво, як таке, що не відповідає завданням часу. Вертов, нищівно критикований за «формалізм», втратив можливість знімати в РРФСР. Відтак режисер звернувся до керівництва Одеської кіностудії ВУФКУ, яке підтримало його радикальний кінозадум, відкинутий у Москві. Знімання стрічки розпочалося влітку 1928 року й відбувалося здебільшого в Одесі, але також у Харкові та Києві. Прем’єра фільму відбулася 6 січня 1929 року в Києві, 9 квітня в Москві та 12 травня в США. Згідно з естетичними настановами Вертова фільм знімався без сценарію. У «Людині з кіноапаратом» Вертов впровадив багаторічні досліди та теоретичні напрацювання у галузі операторського мистецтва та монтажу, використавши такі способи як уповільнене та прискорене знімання, подвійна експозиція, наїзди камери (Tracking shot), стоп-кадр, Match cut, Jump cut, Split screen, Dutch angle, екстремально великий план, лялькова анімація тощо й перетворив фільм на методологічний посібник з кінематографії для багатьох майбутніх режисерів. Дотримуючись концепції революційного мистецтва, спрямованого на пошук універсальної кіномови, у фільмі Вертов прагне досягти «чистого відтворення життя», зокрема його плинної ритмізованої структури суто кінематографічними засобами, без посередництва естетичного (художнього) досвіду. Камера талановитого оператора Михайла Кауфмана (брата Дзиґи Вертова) показує строкате життя радянських міст — Одеси, Харкова, Києва та Москви. Починається він заставками зі словами «Без допомоги написів», «Без допомоги сценарію» та «Без допомоги театру», тобто, він не дає коментарів до зображеного, а створено його без залучення акторів і декорацій, всі сцени не постановчі, а взяті зі справжнього життя. Перші кадри показують кінооператора, що стоїть на величезній кінокамері. Він спускається в порожній зал кінотеатру, де самі собою розкладаються розкладні стільці. Туди заходять відвідувачі, ніби подивитися на цей же фільм. Починається концерт духового оркестру, що супроводжує німу кінострічку. Ці кадри змінюються безлюдними поки що ранковими вулицями з архітектурою, вітринами магазинів. Дія переноситься в поїзд, де просинаються пасажири, просинається і місто. Двірники починають прибирання, робітники вмиваються, виїжджають з депо трамваї та автобуси, на заводах і фабриках запускаються верстати, відчиняються крамниці. Між тим додаються кадри, де знято як кінооператор фільмує реалії міст, демонструється процес монтажу кіноплівки. У кадрі з’являються контрастні кадри: похоронів і весіль, могил і новонароджених. Далі показується буденне життя, передусім жінок: робітниць фабрик, друкарок тощо. Потім зображаються чоловічі професії: шахтарі, ливарі. Опівдні дія переноситься на пляж, люди засмагають, відвідують атракціони, займаються спортом. Ближче до кінця фільму різні монотонні заняття порівнюються з музикою. Предмети в кадрі оживають, рухаються самі собою, зображення накладаються одні на одних. Знову видно людей в кінотеатрі та екран. Стрічка дедалі пришвидшується і врешті око кінооператора зникає за діафрагмою кіноапарата. 🔻 наш сайт 👉 Instagram 🔻 TikTok @valgonskiy2k