У мене немає дому.

🏚 У мене немає дому. Буча, Ірпінь, Охтирка, Гостомель, Маріуполь, Харків, Херсон, Миколаїв… Сьогодні на нашій рідній землі знов панує знищення української нації, культури, спадщини. Причина цьому геноциду незмінна тисячі років - жорстокість, безчестя, злидні, заздрість, бездушність і поневолена сутність російського народу. Жорстока правда знов і знов переконує нас, що ми не знайдемо винних у лиці однієї особи. Відповідатиме за все, що нині відбувається увесь злочинний народ. Ми бачимо ВБИВСТВА людей, які винні тільки в тому, що в них вдома є праска, міксер, собача будка чи якісний одяг. Наша вина в тому, що здатні працювати та влаштовувави комфорт навколо себе? Ми винні в тому, що вільні? Що можемо обрати президента і він буде представником нашої волі, а не кривавим диктатором? Чи може в тому, що ніколи не скоремося перед божевільним катом? Ви перетворили в руїни наш дім, але це не найстрашніше. Ви спустошили наші душі, відібравши найцінніше - життя найдорожчи