Сто бійців, один наказ!

Співає Юлія Донченко, текст - Олекса Негребецьки. Протекла / мов кров з ножа По степу / тонка межа: Ліворуч битва, / а справа бій, Чигає смерть / у далі голубій Ми йдемо – одна сім’я, Сто бійців і з ними я. І день за днем, за разом раз, На сто бійців – один наказ. [[[Степ гуде, / луна гримить Не спиняй / ходи й на мить. Наш шлях тяжкий, та треба йти, Ліворуч я, а справа – ти. ]]] День за днем, хто знає, де, Був наказ – і сотня йде. [[[І день за днем, за разом раз, На сто бійців – один наказ.]]] [[[[По піску пустих узбіч Ми йдемо у темну ніч.]]] Крізь вогонь / і куль політ Крізь вугілля / і крізь граніт Ми йдемо – одна сім’я, Сто бійців і з ними я. І день за днем, за разом раз, На сто бійців – один наказ. З рубежу / і на рубіж З роздоріж / до роздоріж І так далеко / твій рідний дім Кохана жде / тебе у нім Навмання / нас доля б’є Вчора був, / сьогодні є, А завтра хтозна, / що буде там… За Батьківщину / життя віддам… Завтра я, а потім ти Хтозна як, та треба йти До бою зброю, смерть ворогам! Н