Сергій Лазановський | RIDNYI - в саду осіннім айстри білі

В саду осіннім айстри білі Схилили голови в журбі… В моєму серці гаснуть сили: Чужою стала я тобі… (2) Мені сімнадцятий минало Весною, як сади цвіли, Я про кохання ще й не знала, Ми тихо з сестрами жили… (2) Як я садила айстри білі, То ти поміг мені полить… 3 тих пір я мрію про кохання, 3 тих пір душа моя болить… (2) Як ти проходив мимо двору, Я задивилась на твій стан, Стояла довго під вербою, Поки вечірній спав туман… (2) Коли умру я від кохання, То поховайте серед трав, А ти, зірвавши айстру білу, 3гадаєш, хто тебе кохав… (2)