Як пішки йшла з Маріуполя, про доньку в полоні і організацію унікального швейного цеху батальйону

Оксана була власницею ательє в Маріуполі, шила одяг для цивільних, пальта, весільні та вечірні сукні. Якось її попросили одягнути морпіхів на офіцерський бал, з того часу її життя пов’язане з армією. Згодом Оксана й сама вступила до лав ЗСУ. Після повномасштабного вторгнення жінка з дітьми опиняється під російською окупацією. Оксана пішки виходить з Маріуполя, старша донька потрапляє в полон. На фоні дефіциту речового забезпечення у квітні минулого року в командира її батальйону виникає думка «а чому б не відкрити власний швейний цех, якщо ми вже маємо такого професіонала з 20-річним досвідом». Саме ця справа, як розповідає сама Оксана, допомогла їй пережити втрати та травматичні події після 24 лютого. Зараз вона начальниця ремонтної майстерні речового майна взводу матеріального забезпечення у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні 56-ї окремої Маріупольської бригади ЗСУ. Фактично, вона керує унікальною швейною майстернею на базі батальйону. Особливість виробництва в тому, що кравчині шиють рюкзаки,