Білий птах з чорною ознакою. Другий “весільний“ танець.

Традицї українського весілля, які склалися віками, з плином часу зазнали змін. Все ж на Заході України більшість родин свято оберігає давню обрядовість. У кожному окремому регіоні, а нерідко і селі, є свої особливості святкувань. Незмінними є традиційні етапи весільного дійства: сватання, заручини, вінчання, святкування та післявесільні традиції виводу дівчини у молодиці. Чи не найбільш суворо дотримуються регіональних звичаїв на Гуцульщині. За давньою карпатською традицією, весілля досі триває щонайменше чотири дні. А старші люди пригадують пишні забави, які тривали і цілий тиждень, про це співають і у весільній пісні: «п’ятниця – починальниця, субота – коровайниця, неділя – вінчальниця, в понеділок – їсти та пити, у середу – похмелятися, а в четвер після обіду та й додому поїду». Гуцульське весілля починається зі звуків дримби, цимбалів та бубнів. Всі гості, заходячи у хату, вітають наречену і танцюють із нею гуцульські коломийки. Давня українська традиція «деревця» теж збереглась лише