Доброго ранку, друзі!

Доброго ранку, друзі! Сьогодні маю час зазирнути в мережі. Що зачепило, про те й інформую. Наші військові у голос кажуть про корупцію, та про якусь дурню, що чиниться у властних коридорах, та через яку у країні безлад. Військовий, що записав звернення до людей, підрахував, що лише на відбудову/реконструкцію трьох об’єктів в країні влада витратила сумму більш ніж 400 млн.грн.: “31 млн. грн — на реконструкцію пішохідного мосту в Ужгороді; 80 млн. грн. — на реставрацію та позолоту куполів у Києві; 300 млн.грн. — на будівництво тенісного корту в Києві...“ Його обурює, що “якщо брати масштаби всієї країни, то це десятки мільярдів“, а від українців вимагають “донадьте на ЗСУ, бо кожна гривня важлива“. “Та за ці гроші можна б було купити сотні тисяч дронів-камікадзе!“, — підрахував захисник. Але, як і йому здається, а не тільки но мені — “наші депутати і чиновники живуть неначе в іншому світі“. “Їм головне гроші і піар, бо думають, що скоро вибори будуть. Вони не знають що таке війна. Що таке спати в окопах під обстрілами, їсти консерви... Їм байдуже Україна!“, — обурюється чоловік. Ми з ним робимо різні висновки з того, що має бути, проте не можу з ним не погодитися — “Якщо тої реконструкції мосту чи тротуару не було 20-ть років, то нічого не станеться, якщо його ще не буде рік, або два. Ми не можемо все життя так ходити по святу їз протягнутою рукою, і просити — дайте гроші, дайте зброю“. Я б скоріше гроші пустила на відновленні країни, а не на війну. Війну треба спиняти, бо вже сирот і удовиць стільки, що серце від жалю заходиться. А калік скільки? Що ви з ними будете робити? Вони ж економіку країни не піднімуть, хат не відбудують. А що буде з тими, в кого з головою біда після війни? Чи ви їх посписуєте як непотріб? Військовий бідкається: “Як з такою корумпованою елітою побудувати власне ВПК? А тим більше — Державу?!“ На його думку, “якщо ми найближчим часом не переведемо країну на рельси війни, і всі не почнемо працювати лише на перемогу, а й далі будемо будувати стадіони і тротуари, тоді нас чекатиме кінець навіть гірший, ніж ми можемо собі уявити“. А як на мене, якщо ми не припинемо воювати, то вже тії стадіони, церкви та мости, нам знадобляться лише для того, щоб усім разом перейти від життя до небуття, бо країни не буде, бо не буде її народу. Отак і підемо містком через площі під дзвін церков прямісінько на цвинтар. А ті, що виживуть, вони вже будуть чи то росіянами, чи то поляками, чи то ще якимось народом. А нас не стане, бо наші ж політики нас знищать, бо дуже самі жити хочуть, та ще й красиво. Думайте, любі мої, бо не туди ми йдемо. Мир там, де хліб та добробут, а не там де війна та зубожіння країни. Щасти усім, хто до мене заходить на сторінку. Источник: Воліємо жити UA