Гімн України | National anthem of Ukraine | Piano

Гімн України - один з найголовніших державніх і народніх символів України та її народу. Авторство тексту гімну належить Павлові Чубинському, а музика - Михайлові Вербицькому. Історія починається з 1962 року. Тоді на одній вечірці, де був і Чубинський, були також і сербські студенти, що вчились в Києві. Тим вечором вони наспівували патріотичні пісні, серед яких була і “срб се бије и крв лије за своју слободу…“. А також в той же час на польських землях був популярний Марш Домбровського “Jeszcze Polska nie zgineła“. Надихнувшись оцим всим, Чубинський написав свою версію, поєднавши деякі особливості і цих пісень, і додавши дуже багато чого, що є дійсно рідним українцям. В першому тексті було багато елементів, де описувались чи просто затрогувались історичні події на території України. А от пізніші редакції більше спираються на патріотизм. Але їх об’єднує перший куплет і приспів ,які одинакові для всих варіяцій. The national anthem of Ukraine is one of the most important state and national symbols of Ukraine and its nation. The text of the anthem was written by Pavlo Chubynsky and the music by Mykhailo Verbytsky. The story begins in 1962. At that time, Serbian students studying in Kyiv attended a party where Chubynsky was also present. That evening, they were singing patriotic songs, including “Srb se bije and krv lije for your sloboda...“. Also at the same time, Dombrowski’s march “Jeszcze Polska nie zgineła“ was popular in the Polish lands. Inspired by all of this, Chubynsky wrote his own version, combining some of the features of these songs and adding a lot of things that are really native to Ukrainians. The first text contained many elements that described or simply touched upon historical events on the territory of Ukraine. Later editions are more based on patriotism. But they are united by the first verse and chorus, which are the same for all variations. Сучасний текст (щонайпізніше 1990) Ще не вмерла України і слава, і воля. Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб’ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Telegram: pqhyjQ8fx6sxYjMy