Я обіймаю тебе, Маріуполю

Я обіймаю тебе, Маріуполю. Звертаюсь до всіх хто мене чує. Весь світ бачить що відбувається в Маріуполі. І весь світ не може це зупинити. Ви знаєте, я пишу пісні. Не тому що так треба, а тому що я так живу, я так плачу і сміюсь. Цей вірш мені прислала Liubov E-va (це псевдонім, Люба просила не називати прізвища, вона родом з окупованоі території, «Вірш про любов до України», так назвала його вона). Я додала своіх слів, думок, серця і душі. Написала музику. Почуйте! Буду любити тебе покалічену Не сумнівайся: ще дужче, щосили Серцем своїм навісним, не пригніченим Я так люблю тебе, ти моя мила Світла, згорьована, Сонцем напоєна, З давніх давен і така молода, Все що війною розбите-загоїться Душу свою ти не віддала Я обіймаю тебе Маріуполю Рідний Херсон мій Чернігів у ранах Харкове, Львове Ірпінь закривавлений Мій Миколаів, Одесу як маму Я обіймаю таврійські степи мої, Небо і землю донецькі замучені. Півник тримається, Сонце над Бучею