One Life One Love One City

Біжить трамвай бруківкою старою. Дивись, у небі дощ, мабуть, дозрів. Кам’яні леви гордою красою Таки чарують і сторожать Львів. Під парасолями ховаються прохожі, В дощі відбилось світло ліхтарів, І їх самотність -- то моя сторожа, І неповторність їх -- то тільки Львів. Я не біжу і не ховаюсь зовсім, Лиш зачаровано стою серед світі, В яких шука осколок щастя, І так майстерно його криє Львів... Стареньких вуличок вузенькі лабіринти... І тут історія написана без слів.