ВПЕРШЕ ЧУЮ - Сад

САД Під чужим ім’ям у минулому. Під новим ім’ям у майбутньому. Твої очі дивились по-новому, Та уста по-старому сплюнули. Не чекай мене, я не повернуся, Не тримай, зачини віконниці. Підійми мене з долонь березня Поклади мене перед іконами. І нехай ці обличчя вирішать, що я таке Так, щоб потім за мною ранок задмухав вікна. Все минає, шкода тільки, що не мине. Мене темінь, а тебе світло, Мене темінь, а тебе світло... Під чужими знаменами м’ятими, Під чужими тілами сонними. Нас народжували солдатами У сорочках