Артем Пивоваров х Ярмак - Минають дні, минають ночі

#АртемПивоварів #ТарасШевченко #МінаютьДні #МінаютьНочі #Музика #ArtemPivovarov #music Артем Пивоваров х Ярмак - Минають дні, минають ночі (Тарас Шевченко) Сьогодні, 18 травня, український артист Артем Пивоваров та відомий український репер Ярмак презентували спільну роботу «Мінають дні, минають ночі» (Тараса Шевченка) у рамках авторського проєкту Артема «Твої Вірші, Мої Ноти». «Твої Вірші, Мої Ноти» – культурний проєкт Артема Пивоварова метою якого є популяризація української культури та письменників через призму музики. Дебютними роботами в рамках проєкту були вірші “Мій Рай“ Михайла Старицького та “Тріолет“ Івана Франка, а першим дуетом став вірш Тараса Шевченка “Минають дні, минають ночі“ у виконанні з Ярмаком. Пісня доступна для прослуховування на всіх цифрових майданчиках: Слухай альбом «Земной» у Apple Musiс: BOOKING/ MANAGER (Україна): Даша, 38 (063) 754 64 46 pivovarovbooking@ PR: Ріна, 38 (063) 597 29 73 @ Music: Pivovarov Production (Artem Pivovarov, Denis Sokolov) Video by OSA Video Production (Alexandr Shaporinskiy, Vitalii Tolstoy) Facebook: Instagram: Telegram: TikTok: @artempivovarov Web site: Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестіти і гаснути очі, Знов минають, Знов минають, Знов минають, Знов минають ночі Знов минають ночі Минають дні, минають ночі, Минають дні, минають ночі, Манає літо, шелестіти Пожовкле листя, гаснути очі, Заснули думи і серце спит, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу все тягнуся, Бо вже не плачу і не сміюсь... Долі, де ти! Делі, де ти? Нема ніякої, Коли доброї шкода, Боже, То дай зло, зло! Не дай спати ходячому, Серцем завмирати І гнилою колодою У цьому світі валятися. А дай жити, серцем жити І людей щиро любити, А як ні... то проклинати І світ Божий запалити! Страшно впасти біля кайдани, Вмирати в неволі, А ще гірше - спати, спати, Брате, і спати на волі, І все заснуло, і я не знаю Чи то живу, чи доживаю, Чи так по світу тягнуся, Бо вже не плачу і не сміюсь. І все заснуло, і я не знаю Чи то живу, чи доживаю, Чи так по світу тягнуся, Бо вже не плачу і не сміюсь.