Ох і не стелися хрещатий барвінку - Віктор Пашник

Ох і не стелися, Хрещатий барвінку, Та і по крутій горі... Гей, не втішайтесь, Злії воріженьки, Та пригодоньці моїй! Бо моя пригода — Козацькая врода, Як та ранняя роса: Що вітер повіє, Сонечко пригріє, Роса на землю впаде. Що вітер повіє, Сонечко пригріє, Роса на землю впаде, Так моя неслава, Людська поговірка, Усе марно пропаде! Наїхали пани Та ще й орандарі Воли й вози забирать... Гей, беріть же ви Усю худібоньку - Не маю вам що й казать! А я, як жив буду, Усе те забуду, Воли й вози покуплю, Мережані ярма, Тернові занози - То все сам я пороблю! На людськую славу Й тую поговірку Ще раз у Крим ісхожу; Повні вози солі, Повні мажі риби Ще додому привезу. На авторському вечері у м. Хмельницькому, 5 лютого 2012 року
Back to Top