Кажуть, що цим цим танцем жінок-військовослужбовців, я повинна надихнутися, і, ймовірно, з вдячністю дивитися на дівчаток, що йд

Кажуть, що цим цим танцем жінок-військовослужбовців, я повинна надихнутися, і, ймовірно, з вдячністю дивитися на дівчаток, що йдуть на війну... Ви давно були на наших кладовищах, куди “переїхала“ значна кількість громадян України?! Мало того, що по закінченні війни нема буде від кого діточок народжувати, то з такою подачею, яку я бачу, то й не буде кому їх народжувати. Ні, мене не надихає цей танець, хоча дівчатка танцюють гарно та натхненно. Але що в їхніх душах підніметься, коли з таким самим натхненням їм почнуть розповідати, що загинути за Україну – честь та хвала. Загинути одне, а якщо залишитися калікою, і жити з цим, розуміючи, що після того, як тобі вручать медаль за відвагу, про тебе відразу ж, швидше за все, забудуть. Щось мені гірко від такої перспективи для наших жінок. Населенні країни просто кидають у пекло війни, і як його оминути ніхто не відає. І оцей танець. То тепер що, і дівчат по дворах виловлювати будуть задля поповнення лав ЗСУ? Завтра в Києві збираються люди, які не можуть добитися правди від влади про своїх рідних, про тих хто у полоні знаходиться з самісінького початку війни. То їм що, теж слід подивитися як дівчатка витанцьовують, та й не йти до РАДИ? Ні, я підтримую тих людей, хто правди шукає, та докладає зусиль до звільнення наших українських військовополонених. Та й взагалі тих, хто розум має, та розуміє, до чого ведуть усі ці танці на замовлення влади. Зеленський теж колись грав на роялі, то шо ми всі зараз відплясуємо?! Смуток від побаченого, а не піднесення духу. І гадаю, що не тільки в мене таке на душі. Доброго дня вам, люди, та здорового глузду! Источник: Воліємо жити UA