Вікторія Спартц - це не Соня Кошкіна, а Конгрес США - не редакція «ЛБ», або Куди подіти Єрмака

Колись один менеджер середньої комуністичної ланки зайшов в обком і поставив на вид партактиву непристойну поведінку члена місцевого політбюро. Його вислухали тримачі смислів і сказали, що Партія знає усе, у тому числі знає і про п’янки та розпусту носія колективістської моралі і обов’язково відреагує, але тоді коли вважатиме за потрібне. Так чесного комуніста виключили з партії, а розпусника перевели на інше місце роботи. Після розвалу СРСР на вид аморальну поведінку політиків почали ставити журналісти, їх з роботи не вижениш. Оскільки грань між журналістикою та проституцією у нас дуже тонка, то національна політична гопота навчилася відповідати в стилі: сам дурний. Якщо хтось звинувачував Порошенка чи Єрмака у роботі на Росію, то обслуговуючий владу пул експертів звинувачували критиків Порошенка чи Єрмака у підігрувані Кремлю. Все це працювало проти умовного Бутусова і для України, тільки ось членкиня Палати представників США Вікторія Спартц це не Соня Кошкіна, а Конгрес США це не редакція «ЛБ», «У