#Встол (Выпуск 9(22)/Богдан Боряк): Леонід Кисельов – Смерть Ланкової

Леонід Кисельов СМЕРТЬ ЛАНКОВОЇ Вмирає жінка. Голова її горда Вже осипається зимнім цвітом. Ще й коса золота, як той гострий орден, Що понесуть за нею на цвинтар. Вже безносу чути, як іде навшпиньках. І нема їй слова, нема зупину. І плаче земля, бо вмирає жінка, Що родила цукор в гірку нашу днину. А небо осіннє таке безкрає, Що і птах не знайде, де притулиться. І плаче жінка, бо земля вмирає. Що родила жито в безхлібнім віці. І щоб жінчине серце — вогненне гроно — Не розпалося марно в малі жаринки, Укр