11 тез про фейки та маніпуляції Висновку ДЕСС щодо Статуту УПЦ. Пояснення КДАіС

Аргументоване роз’яснення, що «Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом» – є безпідставним, необґрунтованим і маніпулятивним. 27 січня 2023 р. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті пана Єленського затвердила та оприлюднила «Висновок», на підставі якого держава розпочала масштабну кампанію проти Української Православної Церкви. КДАіС пропонує розглянути 11 питань, підняті в цьому документі, щоб зрозуміти необґрунтованість незаконних дій органів влади. Відео Київська духовна академія ❗Карта Приватбанк для допомоги проекту 4149 4390 4149 0297 (Лев Клименко) Підписуйтесь на Козацький телеграм та Резервний канал @2kozaktv Питання 1. Чи відповідає «Висновок» указу Президента, згідно з яким була проведена релігієзнавча експертиза? «Висновок» релігієзнавчої експертизи на наявність церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви з Московським патріархатом, взяв до уваги не лише Статут про управління УПЦ, а й цілий ряд документів, які не мають до нього жодного відношення, в тому числі Статут РПЦ. Це суперечить указу Президента, який закріпив рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 р. Релігієзнавча експертиза мала стосуватися лише діючого Статуту про управління УПЦ. Теза 2. «В Статуті РПЦ вказано, що УПЦ є її самоврядною частиною» Діюча редакція Статуту РПЦ була прийнята в 2017, а нова редакція Статуту про управління УПЦ, де закріплюється її повна самостійність і незалежність – 27 травня 2022. Теза 3. Фахівці релігієзнавчої експертизи зробили “професійний” «Висновок» щодо УПЦ У Висновку немає визначення базових понять, якими оперувала експертна група релігієзнавців: «автокефалія», «автономія», «грамота», «томос», «диптих» і особливо «церковно-канонічний зв’язок». За відсутності чіткого визначення цих понять експертна група оперувала ними довільно, вкладаючи в них свою інтерпретацію. Теза 4. «В церковному праві є тільки автокефальні та автономні Церкви. Якщо УПЦ не проголосила себе автокефальною, значить, що вона є автономною частиною у складі #РПЦ» #Автокефалія не може проголошуватися самостійно, а повинна надаватися. #УПЦ на Соборі 27 травня 2022 р. прийняла рішення про повну самостійність і незалежність. У листі до голови ДЕСС від 1 червня 2022 р. Блаженніший Митрополит Онуфрій окреслив статус УПЦ в поняттях «адміністративної незалежності» та «повної канонічної самостійності». Крім того, в ньому було чітко заявлено про відмежування УПЦ від МП. Теза 5. «Церковна незалежність може окреслюватися лише канонічним поняттям автокефалії» По-перше, в Книзі правил, яка містить канони Православної Церкви, жодного разу не зустрічається термін «автокефалія»... Теза 6. «Навіть якщо в канонах відсутнє поняття «автокефалії», воно затверджено церковною традицією, яка має силу закону» Навіть у томосах, виданих Константинопольським патріархатом в ХІХ–ХХІ ст. відсутнє єдине бачення змісту автокефалії (Еладській (1850), Сербській (1879), Румунській (1885), Польській (1924), Албанській (1937), Болгарській (1945), Грузинській (1990), Чеських земель і Словаччини (1998) та ПЦУ (2019)). В окремих з них містяться обмеження... Такі обмеження автокефальних Церков не узгоджуються з поняттям «самостійності». Тому статус УПЦ більш точно відповідає поняттям «повна самостійність і незалежність», ніж поняття «автокефалія» від Стамбулу. Теза 7. «Чи існує можливість знайти всеправославний консенсус щодо наповнення поняття автокефалії?» Історично в самому Константинополі не існує єдиного наповнення поняття автокефалії. Що стосується всієї Вселенської Церкви, то є інша традиція... Теза 8. «Автокефалія може надаватися лише томосом» Історично документи, які надавали статус автокефалії, необов’язково мали таку назву. Якщо поглянемо на східні патріархати, то в них взагалі немає томосу... Теза 9. «Мироваріння не є ознакою автокефалії» 6-те правило Карфагенського Собору стверджує, що освячувати миро може кожен єпископ у своїй єпархії. Як Константинополь почав приписувати це право лише собі і обмежувати його за іншими автокефальними Церквами, мироваріння стало маркером автокефалії. Таку позицію розділяють й інші Церкви... Теза 10 «Відкриття парафій за кордоном не є формальною ознакою автокефалії» Хоча відкриття парафій за кордоном не є формальною ознакою автокефалії Помісної Церкви, але є її практичним виявом. Фанар безпідставно наполягає на своєму виключному праві відкривати парафії в діаспорі, хибно тлумачачи свій титул «Вселенський». Проте цілий ряд Церков, які мають велику діаспору, не визнають такі претензії. Теза 11 «В чому сьогодні проявляється повна самостійність і незалежність УПЦ?» Відповідно до Постанов Собору УПЦ від 27 травня 2022 р. та нової редакції її Статуту про управління, повна самостійність і незалежність УПЦ проявляється в наступному...