Здавалось квіти вяли у її душі
Здавалось серце спало в вічній мерзлоті
Дикі вітри зірвали вітрила надій
Щоб вона не плила в океані мрій
Та доля зовсім не гірка
Ось тобі моя рука
Розвій цей попіл сірих днів
На схилах скошених полів
І викинь з голови сміття
У тебе лиш одне життя
Нарешті прикрий смуток її залишав
І все навколо квітло коли цвіла душа
Це все придумані проблеми, їх нема
Життя бурлить на повну, молодість жива
Палають очі голубі
Щастя назавжди у тобі
Розвій цей попіл сірих днів