Досвід, який ми принесли з полону, за великим рахунком, нікому не потрібен — Станіслав Асєєв

«Я ще не відчуваю визволення. Не можу вийти на вулицю, видихнути й сказати, що нарешті все скінчилося, — говорить Стас Асєєв. — Немає ще цього відчуття. Так, усе зараз просто. Я можу піти куди завгодно й коли завгодно. Але час мене просто вбиває. У мене постійне ще дополоненне відчуття комендантської години. Мені постійно здається, що вона закінчується. Якщо я о дев’ятій годині на вулиці, то мені здається, що треба якнайшвидше йти додому. Ще — я можу зайти в супермаркет і купити все що завгодно… брусок мила